1. Словник української мови Грінченка

допитки

Допитки, -ків

м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитки — до́питки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. допитки — ДО́ПИТКИ, ків, тільки мн. 1. заст. Запитання. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй (Сл. Гр.). 2. рідко. Допитування. Батько розгорне баталію, пустить в хід грозьбу і лестощі, секретарок допитками замордує (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах