допитки

до́питки

множинний іменник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допитки — ДО́ПИТКИ, ків, тільки мн. 1. заст. Запитання. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй (Сл. Гр.). 2. рідко. Допитування. Батько розгорне баталію, пустить в хід грозьбу і лестощі, секретарок допитками замордує (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. допитки — Допитки, -ків м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29. Словник української мови Грінченка