1. Словник української мови Грінченка

допізна

Допізна

нар. До поздней поры. Він сидів допізна.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допізна — допі́зна прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. допізна — присл. До пізнього часу, до пізньої пори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допізна — Допі́зна, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. допізна — ДОПІ́ЗНА, присл. До пізнього часу, до пізньої пори. Допізна чути було гомін по селі (Свидн., Люборацькі, 1955, 78); Щовечора й Катря допізна бувало сидить на призьбі (Головко, II, 1957, 233); Яблука тугі, червонобокі, допізна стоять (Кучер, Дорога.., 1958, 217). Словник української мови в 11 томах