допізна
допі́зна
присл.
До пізнього часу, до пізньої пори.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- допізна — допі́зна прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- допізна — Допі́зна, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- допізна — ДОПІ́ЗНА, присл. До пізнього часу, до пізньої пори. Допізна чути було гомін по селі (Свидн., Люборацькі, 1955, 78); Щовечора й Катря допізна бувало сидить на призьбі (Головко, II, 1957, 233); Яблука тугі, червонобокі, допізна стоять (Кучер, Дорога.., 1958, 217). Словник української мови в 11 томах
- допізна — Допізна нар. До поздней поры. Він сидів допізна. Словник української мови Грінченка