1. Словник української мови Грінченка

дослужувати

Дослужувати, -жую, -єш

сов. в. дослужити, -жу, -жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу місяця та й піду додому. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дослужувати — дослу́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дослужувати — -ую, -уєш, недок., дослужити, -служу, -служиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відтинок часу, що залишився до визначеного строку. || перев. док. Вибути встановлений строк на службі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дослужувати — ДОСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відрізок часу, що залишився до визначеного строку. — Ой, я тут, бо ще зозуля не кукала, ще я не дослужив рік (Калин, Закарп. Словник української мови в 11 томах