дослужувати
дослу́жувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дослужувати — -ую, -уєш, недок., дослужити, -служу, -служиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відтинок часу, що залишився до визначеного строку. || перев. док. Вибути встановлений строк на службі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дослужувати — ДОСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відрізок часу, що залишився до визначеного строку. — Ой, я тут, бо ще зозуля не кукала, ще я не дослужив рік (Калин, Закарп. Словник української мови в 11 томах
- дослужувати — Дослужувати, -жую, -єш сов. в. дослужити, -жу, -жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу місяця та й піду додому. Васильк. у. Словник української мови Грінченка