дослужувати

дослу́жувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дослужувати — -ую, -уєш, недок., дослужити, -служу, -служиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відтинок часу, що залишився до визначеного строку. || перев. док. Вибути встановлений строк на службі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дослужувати — ДОСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док., перех. і неперех. Перебувати на службі відрізок часу, що залишився до визначеного строку. — Ой, я тут, бо ще зозуля не кукала, ще я не дослужив рік (Калин, Закарп. Словник української мови в 11 томах
  3. дослужувати — Дослужувати, -жую, -єш сов. в. дослужити, -жу, -жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу місяця та й піду додому. Васильк. у. Словник української мови Грінченка