1. Словник української мови Грінченка

досукати

Досукати

см. досукувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досукати — досука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. досукати — досучу, досучиш і досукаю, досукаєш, док., досукувати, -ую, -уєш, недок., перех. Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досукати — ДОСУКА́ТИ див. досу́кувати. Словник української мови в 11 томах