1. Словник української мови в 11 томах

досукати

ДОСУКА́ТИ див. досу́кувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досукати — досука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. досукати — досучу, досучиш і досукаю, досукаєш, док., досукувати, -ую, -уєш, недок., перех. Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досукати — Досукати см. досукувати. Словник української мови Грінченка