досукати

досука́ти

досучу, досучиш і досукаю, досукаєш, док., досукувати, -ую, -уєш, недок., перех.

Закінчувати сукати; сукати до кінця, до певної межі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досукати — досука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. досукати — ДОСУКА́ТИ див. досу́кувати. Словник української мови в 11 томах
  3. досукати — Досукати см. досукувати. Словник української мови Грінченка