дояр

Дояр, -ра

м. Доильщикъ овецъ. Херс. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дояр — доя́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дояр — -а, ч. Робітник, який доїть і доглядає корів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дояр — Доя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -ярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дояр — ДОЯ́Р, а́, ч. Робітник, який доїть і доглядає корів. — Який це дурень говорив, що тільки жінкам коло корів ходити? Я, — казав Хома Спиридонович, — п’ять років доярем був… (Жур., Опов., 1956, 95). Словник української мови в 11 томах