1. Орфографічний словник української мови

дояр

доя́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дояр — -а, ч. Робітник, який доїть і доглядає корів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дояр — Доя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -ярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дояр — ДОЯ́Р, а́, ч. Робітник, який доїть і доглядає корів. — Який це дурень говорив, що тільки жінкам коло корів ходити? Я, — казав Хома Спиридонович, — п’ять років доярем був… (Жур., Опов., 1956, 95). Словник української мови в 11 томах
  4. дояр — Дояр, -ра м. Доильщикъ овецъ. Херс. г. Словник української мови Грінченка