дума

Дума, -ми

ж.

1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. Шевч.

2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дума — ду́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дума — 1. Думка. Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами, Чом ви стали на папері Сумними рядами? (Т.Шевченко); Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Б.Грінченко). Літературне слововживання
  3. дума — Р. думка; (- Морозенка) <�епічна> пісня; мн. ДУМИ, РОЗДУМИ; думонька. Словник синонімів Караванського
  4. дума — [дума] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. дума — -и, ж. 1》 Те саме, що думка 1-4). 2》 літ. Народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією у супроводі кобзи, бандури або ліри і має нерівномірну будову вірша. 3》 У Росії – представницький виборний орган центрального чи місцевого управління (парламент). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дума — Український народний твір лірико — епічного жанру, який розповідає про героїко — історичні та соціально — побутові події минулого і сучасності. Д. виникли ще в XV ст. і набули великого поширення у всій Україні. Словник-довідник музичних термінів
  7. дума — • дума - жанр укр. фольклору. Становить окремий вид нар. епіч. пісень, у яких розповідь ведеться в лірич. плані (тому деякі дослідники визначають їх як ліро-епічні твори). Українська літературна енциклопедія
  8. дума — воло́дар дум (і серде́ць). Особа, яка має великий вплив на сучасників і привертає до себе увагу своїми ідеями, діями і т. ін. О Арсеньєв!.. Він бог цілого цього експресу, цілого цього світу. Володар дум і сердець. Фразеологічний словник української мови
  9. дума — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  10. дума — ДУ́МА, и, ж. 1. Те саме, що ду́мка 1-4. Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині (Шевч., II, 1953, 7); Нестір із дружиною перемовляється, повіря свої думи (Горд. Словник української мови в 11 томах
  11. дума — рос. дума 1. Представницька, виборна, законодавча, дорадча, адміністративна установа, а також приміщення цієї установи. 2. Збори, рада. Eкономічна енциклопедія
  12. дума — Адміністративна споруда, призначена для здійснення прав міського самоврядування в Російській імперії. Архітектура і монументальне мистецтво