дума
ДУ́МА, и, ж.
1. Те саме, що ду́мка 1-4.
Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині (Шевч., II, 1953, 7);
Нестір із дружиною перемовляється, повіря свої думи (Горд., II, 1959, 28);
Як орлині крила В синій висоті Ленінові думи В нашому житті (Бичко, Вогнище, 1959, 47);
Українська поезія періоду війни правдиво відображала думи і почуття радянських людей, що стали на захист Батьківщини (Іст. укр. літ., II, 1956, 233).
2. літ. Народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією у супроводі кобзи, бандури або ліри і має нерівномірну будову вірша.
Сидить кобзар при дорозі І думу співає, З сліпих очей світлі сльози Рукавом втирає (Укр.. думи.., 1955, 425);
Улюбленою думою для Тараса Шевченка була «Дума про братів Азовських» (Тич., III, 1957, 140);
Українські історичні думи являють собою одну з форм історичного епосу українського народу, що, як вважають дослідники, виникла в XV-XVI ст. (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 100).
3. іст. У царській Росії — представницький виборний орган центрального чи місцевого управління.
Для розв’язування важливих справ при царі була рада з наближених до нього бояр, що називалась боярською думою (Іст. СРСР, І, 1956, 177);
Матрос Матюшенко зразу ж почав з вимоги, щоб міська дума постачила ще сьогодні броненосець вугіллям та харчами (Панч, В дорозі, 1959, 156).
Значення в інших словниках
- дума — ду́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дума — 1. Думка. Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами, Чом ви стали на папері Сумними рядами? (Т.Шевченко); Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Б.Грінченко). Літературне слововживання
- дума — Р. думка; (- Морозенка) <�епічна> пісня; мн. ДУМИ, РОЗДУМИ; думонька. Словник синонімів Караванського
- дума — [дума] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- дума — -и, ж. 1》 Те саме, що думка 1-4). 2》 літ. Народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією у супроводі кобзи, бандури або ліри і має нерівномірну будову вірша. 3》 У Росії – представницький виборний орган центрального чи місцевого управління (парламент). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дума — Український народний твір лірико — епічного жанру, який розповідає про героїко — історичні та соціально — побутові події минулого і сучасності. Д. виникли ще в XV ст. і набули великого поширення у всій Україні. Словник-довідник музичних термінів
- дума — • дума - жанр укр. фольклору. Становить окремий вид нар. епіч. пісень, у яких розповідь ведеться в лірич. плані (тому деякі дослідники визначають їх як ліро-епічні твори). Українська літературна енциклопедія
- дума — воло́дар дум (і серде́ць). Особа, яка має великий вплив на сучасників і привертає до себе увагу своїми ідеями, діями і т. ін. О Арсеньєв!.. Він бог цілого цього експресу, цілого цього світу. Володар дум і сердець. Фразеологічний словник української мови
- дума — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
- дума — рос. дума 1. Представницька, виборна, законодавча, дорадча, адміністративна установа, а також приміщення цієї установи. 2. Збори, рада. Eкономічна енциклопедія
- дума — Адміністративна споруда, призначена для здійснення прав міського самоврядування в Російській імперії. Архітектура і монументальне мистецтво
- дума — Дума, -ми ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. Шевч. Словник української мови Грінченка