1. Словник української мови в 11 томах

думання

ДУ́МАННЯ, я, с. Дія зазнач, ду́мати 1, 2.

Під час зосередженого думання, під час захоплення будь-якою справою ми не бачимо і не чуємо, що навколо нас відбувається (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 218);

Зовсім інша робота писати спомини, там треба інтенсивного і більш-менш постійного напруження пам’яті, систематичного думання (Л. Укр., V, 1956, 394);

Ми твердимо, що соціалістичний реалізм не догма, а спосіб думання, відчуття і відображення явищ життя (Рад. літ-во, 1, 1958, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. думання — ду́мання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. думання — (логічне) мислення; З. П. роздуми, розмисли, міркування, роздумування, розмірковування; Р. марення, мріяння. Словник синонімів Караванського
  3. думання — -я, с. Дія за знач. думати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. думання — Ду́мання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. думання — Думання, -ня с. Мышленіе. К. Кр. 34. Словник української мови Грінченка