1. Словник української мови Грінченка

духопелити

Духопелити, -лю, -лиш

гл. Бить, дубасить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. духопелити — духопе́лити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. духопелити — див. БИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. духопелити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Сильно бити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. духопелити — див. бити Словник синонімів Вусика
  5. духопелити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  6. духопелити — ДУХОПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Сильно бити. Онуки понатягували на. руки здоровенні й чорні, як горшки, рукавиці, і духопелять один одного у пику! (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 165). Словник української мови в 11 томах