1. Словник української мови Грінченка

дякувати

Дякува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.

---------------

Дякувати, -вую, -єш

гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Мет. 225. Ой не дякуй мені, брате. К. Досв. 84. дякувати господові. Благодаря Бога.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дякувати — (висловлювати вдячність за щось) розстелятися, (у першій особі однини а. множини) дякую, дякуємо, спасибі, вдячний, вдячні// падати в ноги, бити чолом. Словник синонімів Полюги
  2. дякувати — дя́кувати дієслово недоконаного виду складати подяку дякува́ти дієслово недоконаного виду бути за дяка рідко Орфографічний словник української мови
  3. дякувати — Висловлювати <�складати> подяку, віддавати слово подяки, док. подякувати; П. завдячувати; (навзаєм) віддячувати. Словник синонімів Караванського
  4. дякувати — Бути дяком Словник церковно-обрядової термінології
  5. дякувати — I [д’акуватие] -уйу, -уйеиш (висловлювати подяку) II [д'акуватие] -уйу, -уйеиш (бути за дяка) Орфоепічний словник української мови
  6. дякувати — I д`якувати-ую, -уєш, недок., кому, чому, без додатка і з спол. що. Висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось. || Уживається як слово, яким виражають вдячність за зроблене добро, виявлену увагу. II дякув`ати-ую, -уєш, недок., розм., рідко. Бути дяком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дякувати — Дякувати Богу і мені, а господареві і господині ні. Жартівлива подяка за їду. Дякувати Богу Святому і кухарові сліпому, а хто їсти варив, аби собак сварив. Жартівлива подяка за їду. Дякувати за обід, що наївся дармоїд. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. дякувати — I благословити, віддячувати, відплачувати, вклонятися, завдячувати, кланятися, поспасиблювати, спасибити Фразеологічні синоніми: виносити подяку; висловлювати благодареники (жарт. Словник синонімів Вусика
  9. дякувати — дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві), вставн. словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. (Пріська:) Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..?... Фразеологічний словник української мови
  10. дякувати — ДЯ́КУВАТИ кому (висловлювати вдячність за щось); ПА́ДАТИ В НО́ГИ (УПАДА́ТИ ДО НІГ) перед ким, кому, розм., РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. (про дуже сильне, аж надмірне почуття вдячності); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого (перев. долю, Бога). — Док. Словник синонімів української мови
  11. дякувати — Дя́кувати, -кую, -куєш кому за що дякува́ти, -ку́ю, -ку́єш (бути за дяка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. дякувати — ДЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кому, чому, без додатка і з спол. щ о. Висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось. Хазяїн.. став дякувати Трохимові, що він такий вірний (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах