1. Словник синонімів української мови

дякувати

ДЯ́КУВАТИ кому (висловлювати вдячність за щось); ПА́ДАТИ В НО́ГИ (УПАДА́ТИ ДО НІГ) перед ким, кому, розм., РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. (про дуже сильне, аж надмірне почуття вдячності); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ кого (перев. долю, Бога). — Док.: подя́кувати, упа́сти в но́ги (впа́сти до ніг), розстели́тися, благослови́ти, поблагослови́ти. Людям дякує (Варка), усім до ніг упадає (Марко Вовчок); Він би весь розстелився переді мною, аби лиш я говорив йому про його гори (Г. Хоткевич); Умийся, серце, щоб пізнала (мати) Тебе, єдиную свою... І Господа б благословляла За долю добрую твою (Т. Шевченко).

ДЯ́КУЮ (слово, яким виражають вдячність за зроблене добро, виявлену увагу і т. ін.), СПАСИ́БІ, СПАСИ́БОНЬКИ розм., ДЯ́КУВАТИ інфін., заст. Дякую щиро за згоду перекласти деякі мої оповідання (М. Коцюбинський); — Спасибі... Дякую вам, Шовкун! — І з очима, повними сліз, Шура гаряче тиснула йому шкарубку руку (О. Гончар); — Оце двигун!.. От спасибоньки, Харитоновичу! (Я. Баш); (Лукаш (виходить. До Килини):) Магай-бі. (Килина (жнучи):) Дякувати (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дякувати — (висловлювати вдячність за щось) розстелятися, (у першій особі однини а. множини) дякую, дякуємо, спасибі, вдячний, вдячні// падати в ноги, бити чолом. Словник синонімів Полюги
  2. дякувати — дя́кувати дієслово недоконаного виду складати подяку дякува́ти дієслово недоконаного виду бути за дяка рідко Орфографічний словник української мови
  3. дякувати — Висловлювати <�складати> подяку, віддавати слово подяки, док. подякувати; П. завдячувати; (навзаєм) віддячувати. Словник синонімів Караванського
  4. дякувати — Бути дяком Словник церковно-обрядової термінології
  5. дякувати — I [д’акуватие] -уйу, -уйеиш (висловлювати подяку) II [д'акуватие] -уйу, -уйеиш (бути за дяка) Орфоепічний словник української мови
  6. дякувати — I д`якувати-ую, -уєш, недок., кому, чому, без додатка і з спол. що. Висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось. || Уживається як слово, яким виражають вдячність за зроблене добро, виявлену увагу. II дякув`ати-ую, -уєш, недок., розм., рідко. Бути дяком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дякувати — Дякувати Богу і мені, а господареві і господині ні. Жартівлива подяка за їду. Дякувати Богу Святому і кухарові сліпому, а хто їсти варив, аби собак сварив. Жартівлива подяка за їду. Дякувати за обід, що наївся дармоїд. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. дякувати — I благословити, віддячувати, відплачувати, вклонятися, завдячувати, кланятися, поспасиблювати, спасибити Фразеологічні синоніми: виносити подяку; висловлювати благодареники (жарт. Словник синонімів Вусика
  9. дякувати — дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві), вставн. словоспол. Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв’язку з чим-небудь. (Пріська:) Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..?... Фразеологічний словник української мови
  10. дякувати — Дя́кувати, -кую, -куєш кому за що дякува́ти, -ку́ю, -ку́єш (бути за дяка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. дякувати — ДЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кому, чому, без додатка і з спол. щ о. Висловлювати, виражати подяку, бути вдячним за щось. Хазяїн.. став дякувати Трохимові, що він такий вірний (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  12. дякувати — Дякува́ти, -ку́ю, -єш гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30. --------------- Дякувати, -вую, -єш гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Словник української мови Грінченка