1. Словник української мови Грінченка

живець

Живець, -вця

м.

1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35.

2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у.

3) Въ деревѣ: живая древесина.

4) Источникъ, ключъ.

5) Пульсъ.

6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку.

7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у.

8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи.

9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. І.

10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180.

11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Живець — Живе́ць прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. живець — див. саджанець Словник синонімів Вусика
  3. живець — Енергія, <�життєва> сила; У ФР. душа; (для щеплення) щепа, прищепа; (у рибалок) <�жива> принада; Б. З. пульс. Словник синонімів Караванського
  4. живець — -вця, ч. 1》 Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. 2》 Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. || Кусочок стебла, пагона культурного дерева, що його використовують для щеплення дичок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. живець — живе́ць пансіонат, санаторій (ст): Цікаве! А може, є який живець на хворі душі? (Ярославська); І справді, книжка “Полин під ногами” схвилювала ріжні круги. Зачуваємо, що дружини лікарів з наших живців поважно затривожені за своє подружнє щастя (Нова хата 1939) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. живець — Відрізана частина пагона або кореня, листок (або його частина), які використовують для вегетативного розмноження рослин; також корінь буряка, цибулі та ін. для отримання насінників; саджанець. Універсальний словник-енциклопедія
  7. живець — пройма́ти до живця́. Дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  8. живець — ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм. Словник синонімів української мови
  9. живець — Живе́ць, -вця́, -вце́ві; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. живець — ЖИВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів, на живця часом вчепиться щука чи судак (Коп., Подарунок, 1956, 98); *Образно. Словник української мови в 11 томах