живець
ЖИВЕ́ЦЬ, вця́, ч.
1. Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб.
У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів, на живця часом вчепиться щука чи судак (Коп., Подарунок, 1956, 98);
*Образно. — Я не розумію тільки одного, як такий солідний інженер, як Микола Іванович, і той клюнув на цього живця (Собко, Біле полум’я, 1952, 159).
2. Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини.
Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину, що сприяє кращому приживанню їх (Сад. і ягідн., 1957, 268);
Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 70);
// Кусочок стебла, пагона культурного дерева, який використовують для щеплення дичок.
Охоронці зеленого багатства Карпат закладають насінні плантації. До молодих саджанців в розсаднику вони прищеплюють живці елітних дерев (Веч. Київ, 11.IX 1968, 4).
3. перен., рідко. Життєва сила, енергія.
[Петро:] Значить — живець є? [Пріська:] Живець! То тільки примхи старечі… (Мирний, V, 1955, 161);
В тілі ще бринів живець людини, груди командира ще дихали, серце тривожно діяло (Ле, В снопі.., 1960, 290).
4. діал. Ремінець з дерев’яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода.
Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п’явки, а довбишки не давали їм розкручуватись (Н.-Лев., II, 1956, 227).
◊ До живця́ пройма́є — дуже хвилює, турбує, дошкуляє.
До самого живця тими словами проймав (Мирний, III, 1954, 338).
Значення в інших словниках
- Живець — Живе́ць прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- живець — див. саджанець Словник синонімів Вусика
- живець — Енергія, <�життєва> сила; У ФР. душа; (для щеплення) щепа, прищепа; (у рибалок) <�жива> принада; Б. З. пульс. Словник синонімів Караванського
- живець — -вця, ч. 1》 Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. 2》 Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. || Кусочок стебла, пагона культурного дерева, що його використовують для щеплення дичок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- живець — живе́ць пансіонат, санаторій (ст): Цікаве! А може, є який живець на хворі душі? (Ярославська); І справді, книжка “Полин під ногами” схвилювала ріжні круги. Зачуваємо, що дружини лікарів з наших живців поважно затривожені за своє подружнє щастя (Нова хата 1939) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- живець — Відрізана частина пагона або кореня, листок (або його частина), які використовують для вегетативного розмноження рослин; також корінь буряка, цибулі та ін. для отримання насінників; саджанець. Універсальний словник-енциклопедія
- живець — пройма́ти до живця́. Дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
- живець — ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм. Словник синонімів української мови
- живець — Живе́ць, -вця́, -вце́ві; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- живець — Живець, -вця м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. Словник української мови Грінченка