1. Словник синонімів Караванського

живець

Енергія, <�життєва> сила; У ФР. душа; (для щеплення) щепа, прищепа; (у рибалок) <�жива> принада; Б. З. пульс.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Живець — Живе́ць прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. живець — див. саджанець Словник синонімів Вусика
  3. живець — -вця, ч. 1》 Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. 2》 Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. || Кусочок стебла, пагона культурного дерева, що його використовують для щеплення дичок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. живець — живе́ць пансіонат, санаторій (ст): Цікаве! А може, є який живець на хворі душі? (Ярославська); І справді, книжка “Полин під ногами” схвилювала ріжні круги. Зачуваємо, що дружини лікарів з наших живців поважно затривожені за своє подружнє щастя (Нова хата 1939) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. живець — Відрізана частина пагона або кореня, листок (або його частина), які використовують для вегетативного розмноження рослин; також корінь буряка, цибулі та ін. для отримання насінників; саджанець. Універсальний словник-енциклопедія
  6. живець — пройма́ти до живця́. Дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  7. живець — ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм. Словник синонімів української мови
  8. живець — Живе́ць, -вця́, -вце́ві; -вці́, -вці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. живець — ЖИВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів, на живця часом вчепиться щука чи судак (Коп., Подарунок, 1956, 98); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. живець — Живець, -вця м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. Словник української мови Грінченка