жоломійка

Жоломійка, -ки

ж. ум. отъ жоломія.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жоломійка — жоломі́йка іменник жіночого роду сопілка рідко Орфографічний словник української мови
  2. жоломійка — -и, ж., заст. Сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жоломійка — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. жоломійка — ЖОЛОМІ́ЙКА, и, ж., заст. Сопілка. Взяв чередник жоломійку й скотину З шляху курного жене на долину (Щог., Поезії, 1958, 304); Сигнали, постріли з веж, сурми й жоломійки, військова музика, похід потужного війська (Гете, Фауст, перекл. М. Лукаша, 1955, 371). Словник української мови в 11 томах