1. Словник української мови Грінченка

жупанчик

Жупанчик, -ка

м. ум. отъ жупан.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жупанчик — жупа́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жупанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до жупан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жупанчик — ЖУПА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жупа́н. Сам [турчин] пикатий, витрішкуватий, у червоних шароварах, жупанчик зелений з жовтогарячою габою (Вовчок, VI, 1956, 268); На ньому був уже не кожушок, а якийсь чудернацький жупанчик із пов’язкою на рукаві (Панч, В дорозі, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах