жупанчик
жупа́нчик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до жупан.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жупанчик — жупа́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жупанчик — ЖУПА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до жупа́н. Сам [турчин] пикатий, витрішкуватий, у червоних шароварах, жупанчик зелений з жовтогарячою габою (Вовчок, VI, 1956, 268); На ньому був уже не кожушок, а якийсь чудернацький жупанчик із пов’язкою на рукаві (Панч, В дорозі, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах
- жупанчик — Жупанчик, -ка м. ум. отъ жупан. Словник української мови Грінченка