1. Словник української мови Грінченка

забава

Забава, -ви, забавка, -ки

ж.

1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Макс. 1849. 97. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Чуб. V. 61. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Рудч. Ск. II. 38. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Г. Барв. 352. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги. Грин. III. 295.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забава — заба́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забава — див. веселощі; іграшка Словник синонімів Вусика
  3. забава — Розвага, гра, розривка, потіха, утіха, виграшка; З. П. танці, вечорниці, гуляння, гулянка; забавка. Словник синонімів Караванського
  4. забава — [забава] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. забава — -и, ж. 1》 Заняття з метою розважитися, повеселитися; розвага, гра. 2》 Те, що дає розвагу, втіху. 3》 розм. Зібрання, на якому розважаються, веселяться. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. забава — заба́ва 1. розвага, гра (м, ср, ст): Другого дня рано Сосон, йдучи на розправу, сказав: “Це забава. Я буду вільний” (Нижанківський); Вам, пане Павле, бажаю на вакаціях гарної забави (Авторка)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. забава — І до забави треба доброї справи. І в забаві треба згоди та проводу. Там то забави, від печі аж до лави. Іронія. Від печі до лави дуже близько. Тобі забава, а мені неслава. Оборонялась дівчина перед нахабним парубком. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. забава — Затримка Словник застарілих та маловживаних слів
  9. забава — ГРА (розважальне заняття), ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ГРИ́ЩЕ перев. мн., І́ГРАШКА рідше, ГУ́ЛЯ́НКА рідше, І́ГРИЩЕ заст. Я часто заставала їх за розмовою або за якоюсь дитячою грою (Леся Українка); Незчулася (Василина)... Словник синонімів української мови
  10. забава — ЗАБА́ВА, и, ж. 1. Заняття з метою розважитися, повеселитися; розвага, гра. Коли вони [діти] старшими стали, забави були вже інші (Коцюб., II, 1955, 313); Раптом Катя затіяла нову забаву. — А ну давайте наввипередки! (Гур. Словник української мови в 11 томах