1. Словник української мови Грінченка

забора

Забо́ра, -ри

ж.

1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138.

2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м). Браун. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забора — забо́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забора — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. забора — -и, ж. Ряд, пасмо каменів, які перетинають річище поперек течії (але не через усе русло); перекат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забора — ЗАБО́РА, и, ж. Ряд, пасмо каменів, які перетинають річище поперек течії (але не через усе русло); перекат. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах