забора

забо́ра

-и, ж.

Ряд, пасмо каменів, які перетинають річище поперек течії (але не через усе русло); перекат.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забора — забо́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забора — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. забора — ЗАБО́РА, и, ж. Ряд, пасмо каменів, які перетинають річище поперек течії (але не через усе русло); перекат. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  4. забора — Забо́ра, -ри ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138. Словник української мови Грінченка