1. Словник української мови Грінченка

забубнити

Забубнити, -бню, -ниш

гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забубнити — забубни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забубнити — -ню, -ниш, док. 1》 Почати бубнити (у 1 знач.). 2》 розм. Застукати, затарабанити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забубнити — ЗАБУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Почати бубнити (у 1 знач.). Потім бубон забубнив, забряжчав брязкальцями (Головко, І, 1957, 207). 2. розм. Застукати, затарабанити. Мартин журно закурив.. і забубнив пальцями по столу (Козл., Ю. Крук, 1950, 124). Словник української мови в 11 томах