1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забубнити

забубни́ти

-ню, -ниш, док.

1》 Почати бубнити (у 1 знач.).

2》 розм. Застукати, затарабанити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забубнити — забубни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забубнити — ЗАБУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Почати бубнити (у 1 знач.). Потім бубон забубнив, забряжчав брязкальцями (Головко, І, 1957, 207). 2. розм. Застукати, затарабанити. Мартин журно закурив.. і забубнив пальцями по столу (Козл., Ю. Крук, 1950, 124). Словник української мови в 11 томах
  3. забубнити — Забубнити, -бню, -ниш гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. н. п. Словник української мови Грінченка