забубоніти
забубоні́ти
-ню, -ниш, док.
Почати бубоніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забубоніти — забубоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забубоніти — ЗАБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. Почати бубоніти. — Жду та жду самовара, аж очортіло вже ждати, — забубонів сердито Клопотовський (Н.-Лев., IV, 1956, 283); Тріснула гілка, в саду щось гупнуло; забубонів стиха чийсь.. голос (Вас. Словник української мови в 11 томах
- забубоніти — Забубоніти, -ню́, -ниш гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892. Словник української мови Грінченка