1. Словник української мови Грінченка

забутися

Забува́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. забутися, -дуся, -дешся, гл.

1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. Котл. Ен. IV. 11. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Чуб. V. 156. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Мет. 60. Забувсь, відкіля й двері відчиняються. Ном. № 5811. Забувся на його.

2) Забываться, забыться, приходить, придти въ забвеніе. Минулося — забулося. посл. Забудеться горе. Шевч. 67.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забутися — забу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забутися — (не зберегтися в пам’яті) вилетіти (вивітритися, випасти) з голови; відійти в минуле, книжн.; піти в непам’ять; відійти (канути) в забуття, книжн. Все те, що складала [Оленка] на папері, одразу й вилетіло з голови. Словник фразеологічних синонімів
  3. забутися — [забутиес'а] -удус'а, -удеис':а, -удеиц':а, -удуц':а; нак. -удз'с'а, -уд'теис'а Орфоепічний словник української мови
  4. забутися — див. забуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. забутися — ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док. Словник синонімів української мови
  6. забутися — ЗАБУ́ТИСЯ див. забува́тися. Словник української мови в 11 томах