1. Словник синонімів української мови

забутися

ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док.: забу́тися, позабу́тися рідко призабу́тися, згла́дитися, загла́дитися, сте́ртися, зате́ртися, ви́вітритися, зада́внитися. За час, що минув після першого дня роботи, Андрій уже встиг полюбити шахту, вона стала для нього найкращим другом, з нею забувалися всі печалі (О. Гуреїв); Мої знайомі збурили в мені дитячі роки, які трохи призабулися (М. Томчаній); І забув він про свої літа, про сиву голову, поволі затиралися свіжі враження і стали прикриватися якимись іншими, десь на дні душі схованими споминами (Н. Кобринська); Я знав його адресу, але все так задавнилося... (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забутися — забу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забутися — (не зберегтися в пам’яті) вилетіти (вивітритися, випасти) з голови; відійти в минуле, книжн.; піти в непам’ять; відійти (канути) в забуття, книжн. Все те, що складала [Оленка] на папері, одразу й вилетіло з голови. Словник фразеологічних синонімів
  3. забутися — [забутиес'а] -удус'а, -удеис':а, -удеиц':а, -удуц':а; нак. -удз'с'а, -уд'теис'а Орфоепічний словник української мови
  4. забутися — див. забуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. забутися — ЗАБУ́ТИСЯ див. забува́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. забутися — Забува́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. забутися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. Котл. Ен. IV. 11. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Чуб. V. 156. Словник української мови Грінченка