1. Словник української мови Грінченка

завидно

Зави́дно

нар. Завидно. МВ. ІІ. 158. Завидно, що в шось видно. Ном. № 4803.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завидно — зави́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. завидно — 1》 Присл. до завидний. 2》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про наявність почуття заздрості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завидно — ЗАВИ́ДНО. 1. Присл. до зави́дний. 2. у знач. присудк. сл. кому і без додатка. Про наявність почуття заздрості. Грицеві завидно було дивитися на той гурт [гімназистів]… (Мирний, III, 1954, 186); Якщо завидно їм [заздрісникам] — куди!... Словник української мови в 11 томах