1. Словник української мови Грінченка

задній

Задній, -я, -є

1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. Ном. № 4305.

2) Задню пасти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ.

3) Задня кишка. Заднепроходная кишка. Вх. Уг. 239.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задній — за́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задній — Позадній, не передній, (вагон) хвостовий, (- двері) затильний; (хід) зворотний, б. з. зворотній, р. назадній. Словник синонімів Караванського
  3. задній — [зад(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. задній — -я, -є. 1》 Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; прот. передній. Задні ряди. Задні двори. Задній мозок анат. — частина головного мозку, розміщена між довгастим та середнім мозком; складається з мосту та мозочка. Задній прохід анат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задній — без за́дніх ніг, перев. зі сл. спа́ти. Дуже міцно. Потім (після роботи), наче мертвий, падаєш на покіс і до самого ранку спиш без задніх ніг, навіть на вечерю не дивишся (М. Фразеологічний словник української мови
  6. задній — За́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. задній — ЗА́ДНІЙ, я, є. 1. Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; протилежне передній. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах