задній

за́дній

-я, -є.

1》 Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; прот. передній. Задні ряди. Задні двори.

Задній мозок анат. — частина головного мозку, розміщена між довгастим та середнім мозком; складається з мосту та мозочка.

Задній прохід анат. — дистальний відрізок прямої кишки, що закінчується задньопрохідним отвором.

|| у знач. ім. задній, -нього, ч.; задня, -ньої, ж. Людина, яка рухається, стоїть і т. ін. позаду кого-, чого-небудь.

Пасти задніх — працювати, виконувати завдання гірше, повільніше за інших членів колективу, класу тощо.

2》 Обернений назад; зворотний (про напрям руху). Давати задній хід.

Заднім числом — через деякий час після події; з запізненням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задній — за́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задній — Позадній, не передній, (вагон) хвостовий, (- двері) затильний; (хід) зворотний, б. з. зворотній, р. назадній. Словник синонімів Караванського
  3. задній — [зад(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. задній — без за́дніх ніг, перев. зі сл. спа́ти. Дуже міцно. Потім (після роботи), наче мертвий, падаєш на покіс і до самого ранку спиш без задніх ніг, навіть на вечерю не дивишся (М. Фразеологічний словник української мови
  5. задній — За́дній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. задній — ЗА́ДНІЙ, я, є. 1. Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; протилежне передній. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. задній — Задній, -я, -є 1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. Ном. № 4305. 2) Задню пасти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ. 3) Задня кишка. Заднепроходная кишка. Вх. Уг. 239. Словник української мови Грінченка