задіти

Задіти, -ся

см. задівати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задіти — заді́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. задіти — -діну, -дінеш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам'ятаючи, де, куди; загубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задіти — ЗАДІ́ТИ, ді́ну, ді́неш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам’ятаючи, де, куди; загубити. — І бісів народ! Чорт його знає, де і підсвішник [підсвічник] задів. Кажу не беріть нічого з моєї хати.. Словник української мови в 11 томах