задіти

заді́ти

іну, -дінеш, док., перех., розм.

Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам'ятаючи, де, куди; загубити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задіти — заді́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. задіти — ЗАДІ́ТИ, ді́ну, ді́неш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам’ятаючи, де, куди; загубити. — І бісів народ! Чорт його знає, де і підсвішник [підсвічник] задів. Кажу не беріть нічого з моєї хати.. Словник української мови в 11 томах
  3. задіти — Задіти, -ся см. задівати, -ся. Словник української мови Грінченка