закивати

Закива́ти, -ва́ю, -єш

гл.

1) Закивать.

2) п'ятами закивати. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269.

3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закивати — закива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закивати — -аю, -аєш, док. Почати кивати (у 1-3, 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закивати — накива́ти (рідше закива́ти) / кива́ти п’я́тами. 1. куди і без додатка. Утекти, швидко виїхати куди-небудь, залишивши місце проживання. Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські .. Фразеологічний словник української мови
  4. закивати — ЗАКИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати кивати (у 1-З, 5 знач.). Шофер розуміюче закивав головою і замугикав своєї давньої пісні (Кучер, Голод, 1961, 178). ◊ Закива́ти п’я́тами — те саме, що Накива́ти п’я́тами ( див. накива́ти). Словник української мови в 11 томах