замишляти

Замишля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. замислити, -лю, -лиш, гл.

1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. Макс. (1849) 53.

2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Мил. 213. Годувала дітки да й ким замишляти? Чуб. III. 157. Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замишляти — Задумувати, задумати, видумувати, видумати, надумувати, надумати, змовлятися, змовитися, позмовлятися, киринити, покиринити, скиринити, плянувати, запляновувати, заплянувати, спляновувати, сплянувати, поспляновувати, упляновувати, уплянувати, повпляновувати, юдити, з'юдити, поюдити, див. затівати Словник чужослів Павло Штепа
  2. замишляти — замишля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. замишляти — див. думати; задумувати Словник синонімів Вусика
  4. замишляти — -яю, -яєш і замислювати, -юю, -юєш, недок., замислити, -лю, -лиш, док. 1》 перех., з інфін. і без додатка.Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось. || Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. замишляти — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. замишляти — ЗАМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАМИ́СЛЮВАТИ, юю юєш, недок., ЗАМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех., з інфін. і без додатка. Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось. Словник української мови в 11 томах