замишляти

ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал., ЗАГАДА́ТИ рідко; ЗДУ́МАТИ розм. (раптом). — Недок.: заду́мувати, замишля́ти, зами́слювати, наду́мувати, наду́муватися, умишля́ти, вимишля́ти, вими́слювати, затіва́ти, зага́дувати, зду́мувати. Задумала Орлиха свого Василя одружити (Марко Вовчок); В цьому році він замислив застосувати яровизацію ранніх сортів картоплі (Я. Гримайло); Тепер цілком ясно, що дружина надумала порадувати його (О. Копиленко); Кайдашиха надумалась піти до священика (І. Нечуй-Левицький); — Якби ти знав, що зараз намислила робити Тамара... (А. Хижняк); Часом тітка запалить перше свою (цигарку) й до половини викурить, а дядько тільки що нагадається смоктати (М. Коцюбинський); Де Богунова голова затіє що, там уже напевно сподівайся діла (Я. Качура); Чи наміркуюсь встать, чи сісти, чи лягти, Вже ти й попередив, вже й думку знаєш ти (П. Гулак-Артемовський); Прождав я з місяць, а далі загадав собі так: ще тиждень пожду, а тоді заберу з собою жінку з сином — і в гори (І. Муратов); Не мігши зігнати злість, Мася здумала тугу розігнати й почала збиратись (А. Свидницький). — Пор. 1. ви́рішити, 2. збира́тися, 1. наміча́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замишляти — замишля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замишляти — див. думати; задумувати Словник синонімів Вусика
  3. замишляти — -яю, -яєш і замислювати, -юю, -юєш, недок., замислити, -лю, -лиш, док. 1》 перех., з інфін. і без додатка.Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось. || Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замишляти — Задумувати, задумати, видумувати, видумати, надумувати, надумати, змовлятися, змовитися, позмовлятися, киринити, покиринити, скиринити, плянувати, запляновувати, заплянувати, спляновувати, сплянувати, поспляновувати, упляновувати, уплянувати, повпляновувати, юдити, з'юдити, поюдити, див. затівати Словник чужослів Павло Штепа
  5. замишляти — ЗАМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАМИ́СЛЮВАТИ, юю юєш, недок., ЗАМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех., з інфін. і без додатка. Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось. Словник української мови в 11 томах
  6. замишляти — Замишля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. замислити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. Макс. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Словник української мови Грінченка