замишляти
ЗАМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАМИ́СЛЮВАТИ, юю юєш, недок., ЗАМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док.
1. перех., з інфін. і без додатка. Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось.
Замислив я схитрувати вередуху (Вовчок, VI, 1956, 312);
В цьому році він замислив застосувати яровизацію ранніх сортів картоплі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 34);
Над грою озера, у лузі, У срібло кинувши вудки, Для вас я, білоруські друзі, Замислив тихі ці рядки (Рильський, III, 1961, 273);
// Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь.
[Храпко:] З своїм батьком замишляєте проти мене, та ще й в мій двір ходиш? Вон! щоб твоя нога не була тута! (Мирний, V, 1955, 158);
Заздрість гадюкою в серце вповзає, І він замишляє діло недобре (Коцюб., І, 1955, 427);
— Мені лячно, гер гауптман. Ніж будь-коли ясніше бачу я, куди нас замислюють штовхнути наші нові друзі (Рибак, Час.., 1960, 23);
Телемах же, з подвір’я прямуючи, бистрим Кроком пішов, женихам лиховісну замисливши згубу (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 290).
2. тільки недок., неперех., заст. Верховодити кимось, розпоряджатися чим-небудь.
Порадь мене, гаю, яку милу брати! Узяв би багату — не схоче робити; Узяв би розумну — буде замишляти (Чуб., V, 1874, 495);
Сам одягсь ошатно, одягнені діти, Слава богу, єсть що і жінці надіти, Мається й сусідів чим пошанувати, Та й у господарстві єсть чим замишляти (Манж., Тв., 1955, 221).
Значення в інших словниках
- замишляти — замишля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- замишляти — див. думати; задумувати Словник синонімів Вусика
- замишляти — -яю, -яєш і замислювати, -юю, -юєш, недок., замислити, -лю, -лиш, док. 1》 перех., з інфін. і без додатка.Вирішувати що-небудь зробити, обдумуючи план дій; задумувати щось. || Виношувати таємні, підступні плани, спрямовані проти кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замишляти — Задумувати, задумати, видумувати, видумати, надумувати, надумати, змовлятися, змовитися, позмовлятися, киринити, покиринити, скиринити, плянувати, запляновувати, заплянувати, спляновувати, сплянувати, поспляновувати, упляновувати, уплянувати, повпляновувати, юдити, з'юдити, поюдити, див. затівати Словник чужослів Павло Штепа
- замишляти — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- замишляти — Замишля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. замислити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. Макс. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Словник української мови Грінченка