заміряти
Заміря́ти, -ряю, -єш
сов. в. замірити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заміряти — замі́ряти дієслово доконаного виду зробити замірювання заміря́ти 1 дієслово недоконаного виду вимірювати заміря́ти 2 дієслово недоконаного виду мати намір рідко Орфографічний словник української мови
- заміряти — див. заміряти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
- заміряти — ЗАМІ́РЯТИ див. заміря́ти¹. ЗАМІРЯТИ¹, я́ю, я́єш і ЗАМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМІ́РИТИ і ЗАМІРЯ́ТИ, рю, риш, док., перех., спец. Те саме, що вимі́рювати... Словник української мови в 11 томах