1. Орфографічний словник української мови

заміряти

замі́ряти

дієслово доконаного виду

зробити замірювання

заміря́ти 1

дієслово недоконаного виду

вимірювати

заміря́ти 2

дієслово недоконаного виду

мати намір

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заміряти — див. заміряти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заміряти — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
  3. заміряти — ЗАМІ́РЯТИ див. заміря́ти¹. ЗАМІРЯТИ¹, я́ю, я́єш і ЗАМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМІ́РИТИ і ЗАМІРЯ́ТИ, рю, риш, док., перех., спец. Те саме, що вимі́рювати... Словник української мови в 11 томах
  4. заміряти — Заміря́ти, -ряю, -єш сов. в. замірити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє. Мет. 182. Словник української мови Грінченка