1. Словник української мови Грінченка

запетлювати

Запетлювати, -люю, -єш

гл.

1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать.

2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запетлювати — запетлюва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. запетлювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. 1》 що.Зав'язати, стягнути петлею; зашморгнути. 2》 кого, перен. Позбавити власної волі, поставити у залежність від кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запетлювати — I. ЗАВ'ЯЗА́ТИ (зробивши вузол, петлю і т. ін., з'єднати кінці чого-небудь), ЗВ'ЯЗА́ТИ, ЗАШМОРГНУ́ТИ, ЗАПЕТЛЮВА́ТИ розм. — Недок.: зав'я́зувати, зв'я́зувати, зашмо́ргувати. Словник синонімів української мови
  4. запетлювати — ЗАПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. 1. що. Зав’язати, стягнути петлею; зашморгнути. Шворку я петлею за руку запетлював (Вишня, II, 1956, 253); *Образно. Нових ідей не захитать. Не засадить за грати, Ані в петлю запетлювать. Словник української мови в 11 томах