запетлювати
I. ЗАВ'ЯЗА́ТИ (зробивши вузол, петлю і т. ін., з'єднати кінці чого-небудь), ЗВ'ЯЗА́ТИ, ЗАШМОРГНУ́ТИ, ЗАПЕТЛЮВА́ТИ розм. — Недок.: зав'я́зувати, зв'я́зувати, зашмо́ргувати. Тимко кивнув головою і міцно зав'язав шворочки від папки (Григорій Тютюнник); Павло сидить, курить і ні слова, ні півслова, так, наче язик йому зв'язали (Григорій Тютюнник); Зручним рухом склав (Йон) хустину косинкою, закинув собі на шию і зв'язав під бородою вузликом (М. Коцюбинський); Враз кілька мотузків оперезали його (ведмедя) і зашморгнули в тугі петлі (М. Трублаїні); Матрос зашморгнув мотузкою Маркові руки і, кинувши його на стілець, став поруч (М. Трублаїні); А шворку я петлею за руку запетлював (Остап Вишня).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запетлювати — запетлюва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- запетлювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. 1》 що.Зав'язати, стягнути петлею; зашморгнути. 2》 кого, перен. Позбавити власної волі, поставити у залежність від кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запетлювати — ЗАПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. 1. що. Зав’язати, стягнути петлею; зашморгнути. Шворку я петлею за руку запетлював (Вишня, II, 1956, 253); *Образно. Нових ідей не захитать. Не засадить за грати, Ані в петлю запетлювать. Словник української мови в 11 томах
- запетлювати — Запетлювати, -люю, -єш гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка