записати
Записати, -ся
см. записувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- записати — записа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- записати — див. записувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- записати — записа́ти: ◊ записа́ти на конто → конто ◊ записа́ти си (собі́) то на чолі́ → чоло ◊ записа́ти <�той> довг ву́гльом у комині → довг Лексикон львівський: поважно і на жарт
- записати — записа́ти на свій раху́нок що. Вважати своїм здобутком, досягненням що-небудь. — Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій рахунок перший похід,— обернувсь до мене Олександр Васильович (В. Логвиненко). записа́ти собі́ на ло́бі що, зневажл. Фразеологічний словник української мови
- записати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док. Словник синонімів української мови
- записати — Записа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- записати — ЗАПИСА́ТИ див. запи́сувати. Словник української мови в 11 томах