1. Словник української мови Грінченка

заповзати

Заповза́ти, -за́ю, -єш, сов. заповзти́, -зу́, -зе́ш

гл. Заползать, заползти.

---------------

Заповзати, -заю, -єш

гл. Заползать, начать ползать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповзати — див. повзти Словник синонімів Вусика
  2. заповзати — I зап`овзати-аю, -аєш, док. Почати повзти. II заповз`ати-аю, -аєш, недок., заповзти, -зу, -зеш, док. Поповзом потрапляти куди-небудь. || перен. Повільно пересуваючись, заїжджати куди-небудь. || перен. Поступово проникати куди-небудь. || перен. Повільно з'являтися (про яке-небудь почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заповзати — запо́взати дієслово доконаного виду почати повзати заповза́ти дієслово недоконаного виду залазити кудись Орфографічний словник української мови
  4. заповзати — ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) (проникати всередину чогось, лізучи повзком, протискуючись), ВЛІЗА́ТИ (УЛІЗА́ТИ), ЗАЛА́ЗИТИ, ЗАПОВЗА́ТИ. — Док.: влі́зти (улі́зти), залі́зти, заповзти́. Словник синонімів української мови
  5. заповзати — ЗАПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати повзати. ЗАПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. Поповзом потрапляти куди-небудь. П’ять раз заповзали німці у воронки.. і п’ять раз не виходили звідти (Трип., Дорога.. Словник української мови в 11 томах