заробити

Заробити, -ся

см. заробляти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заробити — [заробитие] -роубл'у, -обиеш; нак. -би, -роуб'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. заробити — див. заробляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заробити — зароби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. заробити — зароби́ти: ◊ зароби́ти як Забло́цький на ми́лі → мило Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. заробити — Гірко зароби, а солодко з'їси. Чесна праця не приносить пониження. Загорюй снажно, а з'їси смачно. Тяжка мозольна праця дасть солодкий пожиток. Заробив на сіль до кислого молока. Не заробив нічого. До кислого молока соли не треба. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. заробити — зароби́ти на горі́хи. Провинившись у чомусь, бути покараним. — Рубін, здається, заробив на горіхи, спокутує (І. Сенченко); Як будеш погано поводитись, то заробиш у мене на горіхи! (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  7. заробити — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  8. заробити — Зароби́ти, -роблю́, -ро́биш, -ро́блять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. заробити — ЗАРОБИ́ТИ див. заробля́ти. Словник української мови в 11 томах