1. Словник української мови Грінченка

засилати

Засилати, -лаю, -єш

сов. в. заслати, -шлю́, -шлеш, гл.

1) Засылать, заслать.

2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631.

3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Москалів заслав царь, та й припинили. Черк. у. старостів засилати. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засилати — (на каторгу) висилати, запроторювати; (старостів) присилати, посилати; (вітання) слати, переказувати, передавати, пересилати. Словник синонімів Караванського
  2. засилати — -аю, -аєш, недок., заслати, зашлю, зашлеш, док., перех. 1》 Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території. 2》 Направляти кого-небудь до когось, кудись з яким-небудь дорученням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засилати — засила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. засилати — сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Фразеологічний словник української мови
  5. засилати — ЗАСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСЛА́ТИ, зашлю́, зашле́ш, док., перех. 1. Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території. Указами 1822-1824 рр. Словник української мови в 11 томах