засилати
ЗАСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСЛА́ТИ, зашлю́, зашле́ш, док., перех.
1. Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території.
Указами 1822-1824 рр. було ще раз підтверджене право поміщиків засилати селян у Сибір без суду і на будь-який строк (Іст. УРСР, І, 1953, 407);
Наїздну засилають в каторгу (Л. Укр., III, 1952, 744).
2. Направляти кого-пебудь до когось, кудись з яким-небудь дорученням.
Підождали одрадяни до вечора — не йде німець та й посланців не засилає (Мирний, IV, 1955, 242);
Болотніков заслав гінця до командира своїх загонів (Ле, Побратими, 1954, 9).
Засила́ти (засла́ти) старості́в — посилати старостів до дівчини, жінки або її батьків, просячи згоди на шлюб.
Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Кв.-Осн., II, 1956, 65);
Настя йому сподобалась, і становий заслав до неї старостів (Н.-Лев., III, 1956, 251).
3. розм. Відправляти що-небудь для передачі комусь.
Цілих два тижні князь щодня заносив або засилав дарунки різні (Л. Укр., III, 1952, 506);
Повітовий комісар щодня засилав телеграми (Кач., II, 1958, 354);
Заслав Коцюбинський деякі з своїх творів, та не маю часу перечитати, (Мирний, V, 1955, 382).
4. розм. Звертаючись до кого-небудь, виражати свої почуття (письмово, словами, жестами і т. ін.).
Галя засилає йому погляд згоди… (Мирний, II, 1954, 247);
[Річард:] А… в мене… всі [родичі] живі? [Джонатан:] Живі й здорові. Вони тобі вітання засилають (Л. Укр., III, 1952, 104).
Значення в інших словниках
- засилати — (на каторгу) висилати, запроторювати; (старостів) присилати, посилати; (вітання) слати, переказувати, передавати, пересилати. Словник синонімів Караванського
- засилати — -аю, -аєш, недок., заслати, зашлю, зашлеш, док., перех. 1》 Караючи, позбавляти права жити в якомусь районі, області, відправляти далеко за межі цієї території. 2》 Направляти кого-небудь до когось, кудись з яким-небудь дорученням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засилати — засила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- засилати — сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Фразеологічний словник української мови
- засилати — Засилати, -лаю, -єш сов. в. заслати, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. Словник української мови Грінченка