1. Словник української мови Грінченка

заслона

Заслона, -ни

ж.

1) Занавѣсъ. Н. Вол. у.

2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. Котл. МЧ. 364.

3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда. Котл. Ен. V. 60.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заслона — засло́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заслона — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. заслона — -и, ж. 1》 Те, чим запинають, затуляють що-небудь; запона. 2》 Густа, суцільна пелена чого-небудь, що обмежує видимість. || Те, що прикриває, захищає що-небудь, створюючи перешкоду для проникнення чогось іззовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заслона — ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І. Словник синонімів української мови
  5. заслона — ЗАСЛО́НА, и, ж. 1. Те, чим запинають, затуляють що-небудь; запона. Він вийшов, і заслона з войлока, що служила замість дверей, неспокійно захиталася за ним (Фр., VI, 1951, 74); — Постав там ліжко, .. Словник української мови в 11 томах